March 16th, 2008

rusin, rusyn, русины

Переводы С.Есенина на русинский

С.Есенин
Метель
Фурделиця
Прядіте, дны, свою былу кудилю,
Душу, живу не перечинити вовік,
Ньит!
Нигда я з собов не помирю,
Собі, любимому,
Чужый я чоловік.
Хочу читати, а книжка выпадає,
Давить позіваня,
И тягне ня на сон...
За оболоком вон
Протяжный віхр рыдає,
Гибы вже чує
Близость похорон.
 
Облізлый клен
Вершком без листя чорным
Гугнавить в небо
Про минувшоє слова
Якый вун клен?
Вун просто стоп ганебный -
На ньому вішати бы треба,
Авать зрубати на дрыва.
На ньому першый
Я висіти мав,
Із скрученыма за хребтом руками,
За то, што м людём заваджав
Новтами хриплыми
Й недужыма стихами.
Не люблю
Співы когутів
І кажу,
Ош кобым мав силу,
Я всім бы когутам
Вырвав гелюхы,
Вбы ночув людьом
Покуй вни лишили.
Но я забыв,
Ош сам я з когутами
Зо всіх сил вячив
Перед россвітком края
Отцюські я наказы забывав,
Бідувучи і серць ом,
І стихами.
Фурделиця квічить
Голосом отого хряка,
Котрого вже заріжуть дниська.
Студенене,
Леденяща мрякы
Не розуміти,
Де далеко, а де близько.
Місяць бізувно,
Псы із їли –
Його давно на нибї не видати,
І, тірмавучи нитку із куделі,
Із веретеном
Щось говорить мати.
Лем кут глухий оту слухать бесіду
Спустив із постели
З бавусами главу.
Не задарь кажуть
Перепуджені, сусіды,
Ож вун подобен
На чорну ту сову.
Очі злипавуться,,
І кедь я їх прищурю,
То вижу, ги у казці,
Із дітської поры:
Як лабов кут
Унижує ми дуже,
А мати – босорканя
Із лысой горы.
Ци хворый я?
Ци то мені лем сниться?
Думки ся мечуть
Никус не в попад
могильных чуву
Дурканя лопат
И голос из далекої звонниці
Себе усопшого
Я в гробі вижу.
І „вічну память”
Співать мені дяк.
Я очі мертвому
Собі опущу ниже,
На каждоє кладу
Єден тяжкый мідяк
На гроші сі,
З мертвых очей,
Буде гробарь мати причину,
Як ня загребе,
Думаву, ачей,
Погарчик выпити
Муцной палинчини.
І голосно повість:
„Якый дивак!
Вун в животі
Безрядныв и не мало,
Но прочитаты вун не муг неяк
И пять листку
Из Маркса «Капітала»”
11.12.2007

стовмачив И.Ситарь
http://www.volny.cz/premija-ru/
rusin, rusyn, русины

Есенин на русинском

С.Есенин
Ярь
Приступ минув.
Жалі пропали.
Живот прийму, як первуй сон.
Учора’м прочитав у „Капіталі”.
Ож для поету свуй закон.
 
Фурделице, тепер
Хоть чортом вый,
Потоплеником, дуркай голым,-
Я ниська цілком тверезый,
Цімбора сильным і веселым
 
Гнилых не треба шкодовати.
И нихто мене не шкодуй,
Кедь я покорно умирати,
Муг в фурделици сніговуй.
 
Тінь, тінь, синичко!
Добру хуть!
Не буйся!
Я тя не кину!
Кедь хочеш,
Сядь собі на плут,
Пуллый муй час
Уже минув.
 
Закон обертаня має місто.
Вун зв’язує нас
Усіх живущих.
Кедь серед нас ты не найпущщый,
То маєш право
І лячи, і сісти.
 
Вітаву тя,
Муй клене, бідный брате!
Перебач, ож чести’м ти урвав.
Хоть час ти одіж і порвав,
Ты будеж
Нову скоро мати.
 
Нова, зелена,
Красна шапка.
В апрелю буде тти дана.
Тебе обыйме
Ярня ласка
В зимі тобов так чекана.
 
І прийде дівочка од тобі,
Пол’є водов тя із керниці,
Вбысь у студеному октовбрі
Муг ся бороти з фурделицьов.
 
А  ночов
Місяць ся укаже.
Псы го не йзіли,
Увун туйки.
-         Не віділисьте ня, -
-         увун каже,
Через крываву
Людську буйку.
Буйка минула.
Місяць ся сміє,
І своє світло нітронове
Деревам у зелені новуй
Як красну новту
Вночи л’є.
Так пийте, груди мої,
Ярь!
Страдайте новыма
Стихами!
Пропала десь моя печаль,
Я ся не ваджу
З когутами.
Земле, земле!
Ты – не метал,
Бо з жиліза
Не выросте листочок.
Доста напасти
На єден рядочок
І нараз –
Розумієш «Капітал»
26 децембра 2007 року
Стовмачив Іван Ситар.



http://www.volny.cz/premija-ru/
 
rusin, rusyn, русины

(no subject)

Закарпатская газета "Европа Центр" №11 (429) от 15 марта 2008 года опубликовала "Мы "старый мир" все больше рушим... А как с "новым"?" в частности "... вторничное пикетирование нашего Белого дома. С привлечением "сил поддержки" с той стороны Карпат и с плакатами, содержащими, мягко скажем, не совсем корректные слова в адрес представителей народа, горами от нас не отделенного."