May 5th, 2008

rusin, rusyn, русины

Украинa не видит Подкарпатскую Русь в cвоем правовом поле

 

Украинa не видит Подкарпатскую Русь в cвоем правовом поле


Интервью активиста русинского движения, члена СОЙМА ПР, председателя русинского клуба «Рутения» Петра Ивановича Гецко, данное сайту "Дискриминация автохтонов Подкарпатской Руси" 3 мая 2008 года.

Петр Иванович, за последнюю неделю было очень много заявлений, касающихся русинской темы с разных сторон. Как вы оцениваете развитие событий и чем вызвана такая активность?
---Начнем с того, что Украина вновь посредством «українських науковців», начинает петь старые песни о главном: «Русины - це (тільки) самоназва всіх українців». Понятна реакция русинских активистов и Петровция и Лецовича и других, что русины не выступают против такого подхода, что мол "все украинцы будут называться русинами"! Пусть и переименовуют Украину в Киевскую Русь, но пусть, наконец, отстанут от подкарпатских русинов. Не они ("науковці") им, русинам, давали самоназвание, и не им определять их дальнейшую судьбу. На самом деле, все намного проще. Русины на Форуме русинской общественности в Мукачеве 5 апреля 2008 г. определили основные моменты дальнейших своих шагов, в том числе, и дату, после которой русины вынужденно начнут действовать самостоятельно, не координируя свои начинания с властями Украины .
Как Вы считаете, чем вызвано уже второе письмо-обращение П.Магочи?.
---Можно выделить несколько моментов. Во-первых, речь идет о НАТО. В обеих его письмах упоминается этот военный блок. Ещё летом 2007 русины собрали 50 тысяч подписей за демилитаризованный статус Закарпатья. Во- вторых, в обеих письмах отмечены выраженные русофобские позиции Р. Магочи, в то время, когда русины никогда не были русофобами. И, наконец, вопрос относительно статуса Закарпатья в будущем и вхождение региона в ЕС. Р. Магочи, как гражданин Канады, не имея на это от русинов Закарпатья полономочий, связывает вопрос относительно статуса Закарпатья в будущем и вхождение нашего региона в ЕС, исключительно с интересами Украины и только в ее рамках.
В письмах-обращениях Р. Магочи поднимается вопрос о мифических галицких русинах. Нет никаких оснований приписывать русинам фобий по отношению к нашим соседям галичанам-украинцам, с ярко выраженным экстремизмом, приверженностью к идеологии украинского национализма Дмитрия Донцова. У русин, исторически, отношения, мягко сказать, прохладное. Львовские и Ивано-Франковские экстремисты, которые 6 февраля 2007 года и 12 марта и 2 мая 2008 года совершили открытые антирусинские акции и нашли адекватную реакцию, аналогичную той, когда бандеровцы в 1939 году в Подкарпатской Руси совершили полувоенный переворот.
И как Вы видите дальнейшее развитие событий?
---На референдуме 1 декабря 1991 года наш народ, с правом на самоопределение исторической Подкарпатской Руси с 1919 года, на всеукраинском и общеобластном референдуме (546450 лиц взрослого населения) 78% высказался за вхождение в состав Украины, но только со статусом «самоуправляемой административной территории». Как разъяснил Конституционный Суд Украины (решение Конституционного Суда Украины №6 – рп от 16.04.08 о референдуме), решения, принятые на референдуме вступают в силу с момента их официального опубликования. Газета «Новини Закарпаття», официальный орган областного совета народных депутатов, 4.12.1991 года опубликовал официальные результаты того референдума.
Но политические круги Украины вот уже 17 лет игнорируют волю нашего народа и его волеизъявление, игнорируют положения международного права и имеющих силу Законы, в частности, «Декларация о принципах международного права, касающихся дружественных отношений и сотрудничества между государствами в соответствии с Уставом Организации Объединенных Наций от 24 октября 1970 г."
Вот что она гласит относительно прав русинского народа,
форма национального существования которого уже были нарушены многократно после 1944 года: "Применение силы, для лишения народов формы их национального существования, является нарушением их неотъемлемых прав и принципа невмешательства. В силу принципа равноправия и самоопределения народов, закрепленного в Уставе, все народы имеют право свободно определять, без вмешательства извне, свой политический статус и осуществлять свое экономическое, социальное и культурное развитие, и каждое государство обязано уважать это право в соответствии с положениями Устава. Каждое государство обязано содействовать с помощью совместных и самостоятельных действий осуществлению принципа равноправия и самоопределения народов в соответствии с положениями Устава и оказывать помощь Организации Объединенных Наций в выполнении обязанностей, возложенных на нее Уставом в отношении осуществления данного принципа, с тем чтобы:
а) способствовать дружественным отношениям и сотрудничеству между государствами; и
b) незамедлительно положить конец колониализму, проявляя должное уважение к свободно выраженной воле заинтересованных народов, а также имея в виду, что подчинение народов иностранному игу, господству и эксплуатации является нарушением настоящего принципа, равно как и отказом в основных правах человека, и противоречит Уставу Организации Объединенных Наций.
Каждое государство обязано содействовать путем совместных и самостоятельных действий всеобщему уважению и соблюдению прав человека и основных свобод в соответствии с Уставом.

Создание суверенного и независимого государства, свободное присоединение к независимому государству или объединение с ним, или установление любого другого политического статуса, свободно определенного народом, являются способами осуществления этим народом права на самоопределение.

 


Каждое государство обязано воздерживаться от любых насильственных действий, лишающих народы, о которых говорится выше, в конкретизации настоящего принципа, их права на самоопределение, свободу и независимость.

В своих действиях против таких насильственных мер и в сопротивлении им эти народы, добиваясь осуществления своего права на самоопределение, вправе испрашивать и получать поддержку в соответствии с целями и принципами Устава Организации Объединенных Наций.

 


Территория колонии или другая несамоуправляющаяся территория имеет согласно Уставу Организации Объединенных Наций статус, отдельный и отличный от статуса территории государства, управляющего ею; такой отдельный и отличный согласно Уставу статус будет существовать до тех пор, пока народ данной колонии или несамоуправляющейся территории не осуществит свое право на самоопределение в соответствии с Уставом и в особенности с его целями и принципами.
Ничто в приведенных выше абзацах не должно толковаться как санкционирующее или поощряющее любые действия, которые вели бы к расчленению или к частичному или полному нарушению территориальной целостности или политического единства суверенных и независимых государств, действующих с соблюдением принципа равноправия и самоопределения народов, как этот принцип изложен выше; и, вследствие этого, имеющих правительства, представляющие весь народ, принадлежащий к данной территории, без различия расы, вероисповедания или цвета кожи.
Кроме того недавно было опубликовано письмо № 17-9-1151 (от 6.03.2008 года), ответ украинских властей (Президента, Правительства, Верховной Рады), подписанное министром юстиции Украины п. Онищуком на требование уполномоченной по правам человека в ВР Украины Н.Карпачевой признать русинскую национальность в Украине, (в соответствии с рекомендациями ООН), . К великому сожалению, в нем однозначно властями Украины заявлен официальный «смертный приговор» подкарпатским русинам Закарпатья:" ...русини є органічною складовою української нації, тобто її субетносом (етнографічною групою, такою як гуцули, лемки, бойки. Етнологічні, етнографічні і мовознавчі дослідження фахівців з різних країн надали додаткових аргументів для висновку про статус русинів як етнографічної групи української нації ... ".
Петр Иванович, и что из этого выплывает?
---Другими словами, к сожалению, Украина не видит Подкарпатскую Русь в cвоем правовом поле.
Не исключено, что при дальнейшем развитии событий в том же духе Сойм ПР (народное собрание) вынудят начать процедуру выхода из состава Украины и начала цивилизованного решения «русинского вопроса».


Интервью взято администратором Сайта "Дискриминация автохтонов Подкарпатской Руси". http://avtohtonkarpat.narod.ru/

Вот вам и выписка из документа ООН о дискриминации русинов. Украина грубо игнорирует и этот документ.

ООН. Организация Объединенных Наций. КОМИТЕТ ПО ЛИКВИДАЦИИ РАСОВОЙ ДИСКРИМИНАЦИИ
Шестьдесят девятая сессия 31 июля –18 августа 2006 года.
Рассмротрение докладов, представляемых государствами-участниками в соответствии со статьей 9 Конвенции
Заключительныве замечания Комитета по ликвидации расовой дискриминации

Украина


1.Комитет рассмотрел семнадцатый и восемнадцатый периодические доклады Украины (CERD/C/UKR/18) НА СВОИХ 1776-м и 1777-м заседаниях (CERD/C/SR.1776 и 1777), состоявшихся 11 и 14 августа 2006 года. на своем 1785-м заседании (CERD/C/SR.1785), состоявшемся 17 августа 2006 года, он принял следующие заключительные замечания.
С. Проблемы, вызывающие озабоченность, и рекомендации
7.Комитет с обеспокоенностью отмечает, что проект закона о борьбе с дискриминацией касается прямой, а не косвенной дискриминации. Он напоминает, что определение дискриминации в статье 1 Конвенции включает в себя любое необоснованное различие, имеющее целью или результатом нанесение ущерба конкретным правам и свободам (пункт 1 статьи 1). Комитет рекомендует государству участнику продолжать работу над принятием всеобъемлющего законопроекта о борьбе с дискриминацией, который также охватывал бы и косвенную дискриминацию в соответствии со статьей 1 Конвенции.

20.Комитет (ООН) обеспокоен отсутствием официального признания меньшинства русинов (в Украине), несмотря на его явные этнические особенности. Комитет (ООН) рекомендуент государству-участнику (Украине) рассмотреть вопрос о признании русинов в качестве национального меньшинства.

http://rusin.forum24.ru/?1-3-0-00000076-000-0-0
Использованы материалы сайта "Дискриминация автохтонов Подкарпатской Руси"
http://www1.umn.edu/humanrts/russian/cerd/Rukraine_2006.html
http://avtohtonkarpat.narod.ru/
rusin, rusyn, русины

Фашизм и военная Хунта в Украине начинает показывать свои рога заявлениями харькавских швондеров

 

Фашизм и военная Хунта в Украине начинает показывать свои рога заявлениями харькавских (булгаковских) швондеров


Есть в М.А. Булгаков в "Собачьем сердце" фраза: "... профессора следовало бы арестовать — он ненавистник пролетариата".

Подобно этому, на деньги воров-олигархов, стала инициировать оранжевая власть Украины, оставшихся в меньшинстве своих приверженцев на борьбу с собственным вымирающим (по вине властей) народом. Через подставных лиц, на деньги воров-олигархов, готовят будто-бы от имени народа, обращения, вымаливая у Ющенка и Юльки срочно начать репрессии против инакомыслящих. Авторы обращений за права человека в Украине, - по словам провокаторов-интеллигентов харькавских булгаковских швондеров,- "безсумнівно, у більшості своїй становлять пролетаризовану сволоту, - пишуть ", - незалежно, від наявності в них новомодних дипломів. Це інородці, переважно єврейського походження, котрі намагаються посварити два великі народи й нагріти на цьому руки». Ну прямо по Булгакову: профессора (ищущего защиты своих прав и свобод гражданина) следовало бы арестовать...он ненавистник пролетариата (украинской титульной нации)! 
Как нахарькали харьковские интелигенты-нео карло-марксовцы, вчерашние большевички на всю страну.
Патриотизм для украинских националистов нео карло-марксовцев, - уважение и любов её до титульной нации национальной идеи та её державы.
Они пужают всех сказками: «Всіх, хто в'їжджає до Сполучених Штатів Америки, на вокзалах і на адміністративних установах зустрічають величезні плакати: «Любіть Америку або забирайтеся геть!» Цим гаслом перейнято все життя цієї країни». Но нахарькавши пугало, они не упомянули, что точно так сказали окупантам-американцам иракцы у себя дома, расписав стены своих городов: «В окупационных властей – одно право - висеть на ближайших фонарных столбах».
Озаглавила ещё одна пророчица свою статью так: 
"Сепаратизм в Україні знаходить підтримку в сусідніх країнах
Вот перлы украинских националистов:


"Шовіністичні кола час від часу в пресі зачіпають тему українських русинів, намагаючись спекулювати на цьому штучному питанні та роздувати надуману проблему. Так звані політичні русини в Україні і поза нею белькочуть про те, що «гуцули, бойки, лемки та інші етнографічні групи є складовими русинського народу». Водночас ані гуцули, ані бойки, ані лемки не виступають за визнання своїх етнографічних груп окремими націями, а коли довідаються про те, що вони входять до «нації русинів», мабуть, довго сміятимуться.
Після ж визнання Косова незалежною республікою, певно, місцеві активісти різного ґатунку почали розпалювати сепаратистські настрої на Закарпатті. Якщо про Осетію Росія заявила відверто, мовляв, захищатимемо росіян в Осетії, то в Україні боротьба точиться наразі тихо, градус напруги підігрівається зсередини.
Ще в 2007 році, коли Черномирдін відвідав Ужгород, усіх зацікавив факт його зустрічі з політичними русинами. Чому серед усіх неросійських організацій Черномирдін обрав саме русинську? Хоча в одному з академічних довідників, який був виданий у Москві, русини трактуються як субетнос російської нації. Немає меж цинізму. Дивує тільки пасивність української політичної еліти. Адже недопустимо претендувати на цілісність України з тим, що наче русини – то є окрема нація. Крім русинів на Закарпатті живуть і представники багатьох національностей, проте всі вони громадяни України.
Яскравий приклад Греції ілюструє боротьбу за власну державу і власну цілісність. Греція публічно попередила партнерів по НАТО, що накладе вето на вступ Македонії до альянсу, доки та не змінить назву. Перспективи вступу трьох нових країн до НАТО здавалися безхмарними. Кандидатури Албанії, Македонії та Хорватії були визнані такими, що відповідають вимогам військового блоку. Порядок денний Бухарестського самміту передбачав затвердження нових членів. Узгоджувалися останні деталі, коли ситуація несподівано ускладнилася.
Ще з початку 1990-х Греція наполягає на тому, що назва ”Македонія” може використовуватися лише її північною провінцією. Інакше в сусідів рано чи пізно сформуються територіальні претензії, які греки хотіли б упередити. Нині міністр оборони Македонії Лазар Єленовскі терміново об’їздить із робочими візитами західноєвропейські столиці.

Для греків випадок із Македонією не лише боротьба в ім’я престижу власної культурно-історичної спадщини. Це також певне випробування впливу на Балканах, змагання за роль регіонального лідера. Греція захищає власне право на монополію щодо назви ”Македонія” всіма наявними в сучасному політичному арсеналі методами. І хоча давня імперія Олександра Македонського не має жодного зв’язку із сьогоднішніми проблемами міжнародної безпеки, члени НАТО ухвалюють рішення про вступ нових членів лише одноголосно. Це означає, що маленька Македонія, хоча і виконала всі умови по суспільній та військовій реформі, муситиме найшвидше відкласти свій вступ.

Звичайні громадяни, які вважають себе не українцями, а русинами, навряд чи спромоглися б робити гучні заяви із претензіями на власну державу, якби в них не було серйозної підтримки. Звідки коріння таких настроїв? Для чого робляться сепаратистські заклики? Росії не потрібна сильна Україна. Звідси і всі оті надумані проблеми – утискання російської мови, ущемлення прав російськомовних громадян, претензії на те, що Севастополь – російське місто. А тепер вже взялись і за Західну Україну. Адже самі по собі русини дуже мирні люди. Якщо в них є велике бажання зберегти власну культуру, власну ідентичність, ніхто ж цього не забороняє. Це все є культурна спадщина України, де споконвіку оселялися та співмешкали різні племена. Отже, у випадку з русинами дивує та насторожує небажання української влади попереджувати такі грубі втручання з боку проімперських сил. І ці антиукраїнські сили за своєю географією охоплюють не лише Росію.

Нагадаємо, що ідея нового русинського народу визріла в Угорщині. Там професори-русини ще на початку 20 століття витворили міф про закарпатських русинів, як окремий народ, вірний угорській короні і далекий від галицьких русинів та східних українців. Цей міф повторюється і сьогодні з посиланням на авторитети угорських шовіністів. Проте автохтонних русинів та українців в Угорщині немає, це переважно новітня еміграція із Закарпаття та України. Ніні Угорщина претендує на Закарпаття, якщо не у повному обсязі, то бодай на ту частину, яка була віддана їй у 1938 році за Віденським арбітражем. Політичні русини в Угорщині при потуранні місцевої влади провокують конфронтацію між місцевим українським та угорським населенням, кидаючи у всьому тінь на Україну.

Імпонує політичне русинство і певним силам у Словаччині. Словацький уряд та Мінкультури Словаччини підтримують антиукраїнську діяльність «Русинської оброди». Великі здобутки української культури у Східній Словаччині, надбання красного письменництва, наукові досліди українознавчої проблематики мають нині тенденцію до згортання та занепаду. Проте, є у Словаччині здорові сили, які протистоять «Русинській оброді», сприяють активізації культурного життя українців-русинів. Це – «Союз українців-русинів Словаччини», «Координаційна рада організацій русинів-українців Словаччини».

В сусідній Польщі теж є сили, які підтримують політичне русинство та з великим упередженням ставляться до України, намагаючись створити з лемків новий народ та кодифікувати говір лемків, як окрему мову.

Термін «русини» є самоназвою (етнонімом) українського народу, що постав ще за часів Київської Русі. А сьогодні підкарпатські русини, називаючи себе окремим народом, і самі не знають, чого хочуть. Одна частина русинської спільноти виношувала плани відриву Закарпаття від України та приєднання до Угорщини; друга частина поглядала на Прагу, мріючи приєднатись до Чехії; третя – тужила за Москвою, бажаючи увійти на правах автономії до складу РФ. Отож, як бачимо, політичне русинство не має майбутнього. Нового народу такими методами не створиш. А от відірвані від свого коріння етнічні групи, проживаючи в різних державних організмах, будуть позбавлені допомоги та впливу своєї метрополії і неминуче загинуть. Народи, серед яких вони живуть, не будуть зацікавлені сприяти людям без роду та племені.

До ситуації навколо «політичного русинства» Україні все ж, варто поставитись серйозно, хоча б тому, що 22 держави визнали русинів окремою нацією. Українському МЗС слід було б відреагувати на такі відверті провокації. Ми не закликаємо починати економічні війни із сусідніми державами, але країни-сусіди повинні були б знати, що українська держава засуджує сепаратистські рухи на Закарпатті, заперечує наявність русинської нації і готова відстоювати це всіма дипломатичними методами, а в разі агресивної політики в цьому питанні готова вдатися до засобів економічних. 

Данная статья красноречивое подтверждение того что Украина своих позиций в «русинском вопросе» уже не изменит. К решению русинского вопроса Украина подключает МЗС. Т.е. сейчас уже ни у кого не возникает сомнения в том что Украина до сих пор реализует с 1996 года и до сегодняшнего дня «План мероприятий по решению вопроса украинцев-русинов». В общем куда камнем не бросишь за Карпаты не промахнешся. Начиная с ВО "Свобода" далее везде...
http://rusin.forum24.ru/?1-1-0-00000077-000-0-0#004