June 15th, 2008

rusin, rusyn, русины

Забавно откопал в архиве газеты "Правозахист" за 2006 год, или как русинов обманывала Украина...

Сьогодні ми пропонуємо вашій увазі результати листування голови Товариства захисту прав корінного населення Свалявського району Закарпатської області, а одночасно голови Свалявської районної організації партії „Нова Сила” Івана Дмитровича Талабішки з Верховною Радою України та Міністерством юстиції України з питань визнання русинів корінним народом Закарпаття. Першим друкуємо лист Г.Й.Удовенко, голови Комітету Верховної Ради України з питань прав людини, національних меншин і міжнаціональних відносин.

Шановний Іване Дмитровичу!
У Комітеті уважно розглянуте Ваше звернен-
ня, адресоване Голові Верховної Ради України
Литвину В.М., у якому порушуються проблеми русинів Закарпаття.
Їх розглядом Комітет активно займається впродовж багатьох років, у тому числі спільно з русинськими товариствами. Свідченням такої співпраці була і Ваша участь у виїзному засіданні Комітету у м. Ужгороді 30 вересня – 1 жовтня 2004 р., де обговорювалось питання «Про правові засади національної ідентифікації русинів Закарпаття». Дана проблема була порушена у зв’язку з ухвалою IV сесії Закарпатської обласної ради та Зверненням русинських громадських організацій до Парламенту України щодо офіційного визнання національності «русин». Виїзне засідання Комітету ухвалило звернутися з цього приводу до Уряду України. У жовтні місяці 2004 р. Комітет направив тодішньому Прем’єр-міністру України лист із проханням дати доручення розглянути питання про визнання русинів окремою національністю, а також доручити відповідним державним інституціям забезпечити організацію і проведення у м. Києві спеціального круглого столу, присвяченого актуальним русинським проблемам.
Але об’єктивно так склалися обставини, що терміни реальної підготовки до зазначеного круглого столу співпали з подіями загальнонаціонального масштабу – президентськими виборами в Україні 2004-2005 рр. і зв’язаними з ними та їх результатами трансформаційними процесами у структурах влади всіх рівнів.
Ми повторно зверталися до Кабінету Міністрів України із запитом щодо практичних можливостей організації такого круглого столу під егідою Державного комітету України у справах національностей та міграції, який є базовим вищим органом виконавчої влади у даній галузі.
Але у зв’язку з тим, що реформування цього Комітету, як і деяких інших органів виконавчої влади, затягнулося і йде, на жаль, уповільненими темпами, проведення зазначеного круглого столу відкладається на певний час.
Комітет контролюватиме ситуацію і оперативно поінформує Вас про позитивне вирішення питання.
Дякуємо Вам за плідну співпрацю і надіємося на її продовження у майбутньому.
З повагою
Голова Комітету Г.Й. Удовенко
 
Пропонуємо вашій увазі ще одну відповідь, отриману І.Талабішкою з Міністерства юстиції на його звернення щодо питання корінних народів України. 
„У Міністерстві юстиції України розглянуто Ваше звернення, надіслане з Секретаріату Президента України, щодо питання корінних народів України та повідомляється наступне. Відповідно до Конституції України держава сприяє розвиткові етнічної, культурної, мовної та релігійної самобутності всіх корінних народів і національних меншин України (стаття 11), виключно законами України визначаються права корінних народів і національних меншин (стаття 92). На даний час статус корінних народів України законодавчо не визначений. Разом з тим, слід зазначити, що питання корінних народів є складними і спроби їх вирішення у національному законодавстві деяких країн і у міжнародному праві не можна вважати успішними. На сьогодні єдиним міжнародним правовим документом, який стосується корінних народів, що має силу обов’язкового для держав-учасниць, є Конвенція міжнародної організації праці щодо корінних народів та народів, що ведуть племінний спосіб життя в незалежних країнах (Конвенція № 169). Однак, цю Конвенцію не можна розглядати як універсальний документ, її дія поширюється на народи, що ведуть племінний спосіб життя в незалежних країнах, соціальні та культурні умови яких відрізняють їх від інших груп національного співтовариства та становище яких регулюється повністю чи частково їх власними звичаями та традиціями чи спеціальним законодавством. Також дія Конвенції поширюється на народи в незалежних країнах, які розглядаються як корінні в силу того, що вони є нащадками тих, хто населяв країну або географічну область, частиною якої є дана країна, в період її завоювання або колонізації, або в період встановлення існуючих державних кордонів, і які, незалежно від їх правового становища, зберігають деякі, або усі свої соціальні, економічні, культурні та політичні інститути. При цьому Конвенція не дає чіткого визначення терміну «корінний народ». Повідомляємо також, що Міністерством юстиції України вивчається питання щодо розробки проекту закону про статус корінних народів України. 
Заступник Міністра Л.М. Горбунова.
 
Талабишка дал ей очень интересный ответ!!!
http://www.rusin.forum24.ru/?1-6-0-00000015-000-0-1-1213546216