October 7th, 2010

rusin, rusyn, русины

Про русинськi школы на Пудкарпатью

Фундамент русинських недільних школ заклали (откривали класи): В.В.Сарканич( покійний), М.І.Алмашій. А.П.Похилець, М.В.Лендьел.
Єдным из фактів компроміса – розуміня місныма адміністраціями (районныма одділами и обласным управліням освіты) вагы возроджіня народного ошколованя было то, што русинські школы заклалися на основі школных колективів загалноосвітных (середніх ци неповних середніх) школ в области. Дірекція державных школ пристає на то, обы ученикы їх школы, кіть на то буде воля родичів, нащивляли урокы русинськой школы. До того, дірекція позволяє (суть лем окремі неґативні выняткы) проводити урокы на базі школной будовы, хосновати школне майно, електрику а т.д.
Увести русинську школу „под стріху” загалноосвітной школы позволяє державне положіня за факултативні (дополнителні) урокы, котрі ученикам може (и мусит) орґанізовати дірекція державной школы подля заяв од родичів учеників (не менше 20 заяв). Як правило, родичі просят орґанізовати занятя из комп’ютерного діла, хореоґрафії, танців а т.д., а дірекція має найти одповідного учителя (спеціаліста) и поплатити його роботу из бюджетного фінансованя. Отворіня каждой русинськой школы зачинат ся из того, што родичі, котрі хочут, обы їх діти ходили до народной школы, пишут заявы на имня діректора – просят отворити при школі такый русинськый клас. Ушытка документація за русинськый клас передає ся до районного отділа освіты и лем позад того назад ся верне ид діректору школы из позволінём вышшой установы. Дірекції державной установы закон запріщає забеспечовати русинського спеціаліста (подля діплома спеціалісты из русиністикы в Україні не суть!), ани оплачовати його роботу (тото не позволяє бюджет, бо у державі неє русинів!), и мож уповісти, же на днешній день не дало бы ся отворити ани єден русинськый клас, кіби фінансованя (и ушыткі выдаткы), а до того інтерес – найти отповідні кадры – не перебрав би на себе сам орґанізатор русинського неділного ошколованя – Школна рада. За тов сістемов (як резултат компроміса) и зачала фунґовати народна школа на Подкарпатю.
Зачинати усе тяжко. Майважнов арґументаціёв перед міснов владов усе быв факт, же аналоґічні школы подпорувут ся у другых державах, де жыют русины. И там держава думає за вто, обы дати дітём ошколованя по-русинськы, спомагає выдавати учебникы, другу методичну літературу, полівляє рішати инші проблемы културно-націоналного жытя русинськой громады. Не мож туй не уповісти и за роль громадськых орґанізацій, што заступлявут русинське двиганя послідного десятьріччя. Заслугов русинськых громадськых організацій, котрі приставут на то, жебы досігати ціль еволучнов путёв, декларувучи мирный ненасилницькый характер двиганя, місный парламент Закарпатськой области (а до того ищи й подагде районні народні рады) за послідні півдруга десятьріччя трич голосовав за вызнаня народности/націоналности „русин” и убертав ся до Верховной Рады у Києві урішити раз и на все тоту проблему. Послідне таке голосованя за русинів было у стінах Народной Рады в Ужгороді 7 марта 2007 рока. Почас сесії, котра, набізувно, має про русинів історичне значіня, Закарпатська обласна рада своїм рішінём № 241 „За вызнаня націоналности ´русин´” потвердила: 1) вызнати на теріторії Закарпатськой области націоналність „русин”; 2) убернути ся ид Верховній Раді Україны из просьбов вызнати націоналність „русин” на законодательному уровни.
Ищи до того, 14 сектембра 2006 рока, тота сама обласна рада своїм рішінём № 119 понукнула Презідента державы п.В.Ющенка, Верховну Раду и Кабінет Міністрів Україны
вызнати русинську народність, а до того понукнула місні адміністрації (орґаны місного самоврядованя) усяко спомагати подля своєй компетенції вырішіню проблем русинства, як то „народна култура, язык, ОШКОЛОВАНЯ (!), звычаї, традиції, історія, християнська віра”.
Карпаторусинські общественні орґанізації на Подкарпатю и по другых державах, де на своїх історичных землях жыют русины, тримавут возроджіня русинськой школы за майважне діло. У єдных державах (Словакія, Полща) тоты процесы реґулювут ся через державні законы, и туй місна влада (представлена майоритным нерусинськым народом) поступно полівляє русинськым громадам у снагах мати своє народне ошколованя. В Україні, де народність „русин” офіційным Києвом не вызната, ясноє діло, ниякой подмогы од державы неє, як неє ниякых державных законів. И хоть тоти проблемы централна влада в Києві воліла би законзервовати, айбо и так на уровни місной влады и подкарпатського соціума дасть ся видіти „тліючый” процес вызнаня – приховане розуміня сітуації и пасивна поміч русинам у вопросі возроджіня русинськой школы.
Тото розуміня сперат ся, из єдного бока, на історичні жерела, котрі констатувут, же на час, як совєтська тоталітарна сістема имила ся політично капчати ид собі Подкарпатську Русь и заказала русинську народність/націоналність, и такой тогди єдным махом заперла ушыткі русинські школы и замісто них отворила на осінь 1945 рока (лем поміняла таблы на школных будовах!) 636 „українських” школ. То значит, же на Подкарпатю сперед тоталітаризма сістема русинського ошколованя была доста розвинута и днешні снагы мати русинське ошколованя мож потовмачёвати лем як демократичный процес возроджіня (наверненя) того, што почас тоталітаризма запріщало ся!
Из другого бока, полівляня місной влады потовмачує ся демоґрафічнов сітуаціёв и балансом народностей: русины на Подкарпатю (у Закарпатській області Україны) и у середині ХХ столітя, и днесь усе мали приріст населіня. Почас державного списованя (считаня) людей (як то было даколи за радянськой влады, так то є теперь в незалежнів Україні!) влада не хоче раховати русинів окреме од українців, и зато неє офіційной статистикы – кілко русинів жыє у Закарпатськой области?! Подля неофіційной статистикы русины числят коло 70-75 % од общого числа быванців Закарпатськой области – є їх коло 800-850 тисяч чоловік! Што то значит? Лем то, же помежи адміністративні еліты днесь ся найде читавоє число етнічных русинів: од завідувачкы діточого садика и діректора сілской школы І-ІІ ступіня до губернатора области, од сілского головы до лідера політичной партії, до депутата місного парламента (Закарпатськой обласной рады), ба ищи вецце – до головы місного парламента ци депутата парламента Україны (Верховной Рады)! Ци, як то є из кар’єров п.Віктора Балогы – аж до головы Секретаріата Презідента Україны!!! Розумівучи ся на сітуації и не видячи ниякого сепаратизма у снагах русинськых орґанізацій мати народну школу, місный політикум и влада, глядавучи собі симпатії помежи русинськых выборців, выказувут солідарність русинському ошколованю, што ся возрождає. То значит, же из місныма адміністративно-політичныма елітамы орґанізаторы русинськой народной школы найшли, хоть и не нараз, общый язык и порозуміня. И вецце раз по селах, як ся закладали конкретні русинські школы, подарило ся найти компромісне рішіня.


25 сентября в Мукачево состоялся объедииненный (Всемирный и Европейский) Конгресс Подкарпатских Русинов

ПЕТР ГЕЦКО: У русинов есть цель, а у Украины – нет

Янукович расширяет репрессии против русинов

САЙТ ПОДКАРПАТСКАЯ РУСЬ