podkarpatrus (podkarpatrus) wrote,
podkarpatrus
podkarpatrus

И В А Н П Е Т Р О В Ц І Й "СТО ДВАДЦЯТЬ ДВА СТИХЫ "ЄДЕНАДЦЯТА ЗАПОВІДЬ"


 
 

ЄДЕНАДЦЯТА ЗАПОВІДЬ

 

Ни страши ся быти рýсином! – гласить

Заповідь Господня єденáдцята.

Най нитко в души в тя ни згасить

Вто, што вд Мамы з Няньом починає ся.

 

Видить ся: но, што тото – слова,

По русинськых селах проговóрені:

Казка, спüванка у них жива –

Лем Господь Бог знає коли створені…

 

Тот дарабчик рüдної землї,

Што за рüднов хыжов зеленіє ся…

Попуд стріхы пóтята малі,

Што лем по русинськы розумівуть ся…

 

Ци тямиш, кой быв ись щи дїтвак,

Як вяри сь уд Мамкы всьо узвідовав:

       По якому вто брынить брындáк

Над біжóлмов у садови дїдовüм?!..

 

– Чію воду из рікы веселка пє?!..

– Тко тото у вóзüр градом грявкає!?.. –

Туй навхтема, што лише де є,

По русинськы душу свою вказує.

 

Ты живеш в русинському краю!

Лем позбав ся утиску прийшляцького,

Й будеш жити дома, ги в раю, –

Заповідь сповняти єденадцяту.

(C) И В А Н     П Е Т Р О В Ц І Й   "СТО  ДВАДЦЯТЬ  ДВА СТИХЫ, написані восени 2008 года"

http://rusinmaramorosh.livejournal.com/7459.html
Subscribe

  • Post a new comment

    Error

    Anonymous comments are disabled in this journal

    default userpic

    Your IP address will be recorded 

  • 2 comments