podkarpatrus (podkarpatrus) wrote,
podkarpatrus
podkarpatrus

Журнал Народны новинкы, ч.17-20, 13.мая 2009


Засїданя 1. Світового конґресу підкарпатьскых Русинів 25. апріля 2009 в чеськых Пардубіцях мож розуміти як конґрес політічных сил у русиньскім русї, котры ся сформовали на материньскій землї підкарпатьскых Русинів, на теріторії бывшой Підкарпатьской Руси, днесь Закарпатьской области Україны. Лем не розумлю, чом ся одхылюють од кул-
турной платформы і досягнутых выслїдків Світового конґресу Русинів під сучасным веджінём Павла Робер-
та Маґочія. Реалізацію конґресу в Пардубіцях із політічныма амбіціами мож підпорити, але лем за передусловія, же не буде доходити к неґованю дотеперїшнёй скоро 20-річной роботы у русинськім русї (і Світового конґресу Русинів,
заложеного в роцї 1991 у Міджілабірцях), котра має свій позітівный вплив на пробуджованя русиньскых сил і на Підкарпатьскій Руси. Очівісно, на сучасній Закарпатьскій Українї треба справды поставити нову репрезентацію Русинів, котра політічно, што є
зрозуміле, высуне раціоналны пожадавкы мінімално в школьскій, културній і церьковній сферах, котры по захованю ідентічности Русинів під Говерлов ся являть найважнїшы. О елементарній пожадавцї узнаня Русинів ани не треба говорити. Не треба але неґовати дотеперь зробену роботу, но треба по выбудованых фундаментах пустити ся дравым прудом „розбуреной
русиньской рїкы“ і дойти до ціля, котрым є здобытя русиньской самосправы на Підкарпатю.
В тых інтенціах мож видїти і засїданя конґресу в Пардубіцях, котрый мать свої візії, але быв приправленый барз наскоро. Кідь ся то думать важно з екзістенціов такого конґресу а має мати і належну політічну авторіту, тогды мав бы быти приравленый за участи якнайвекшого чісла політічных підпорователїв зо вшыткых країн, де жыють Русины.
На конґресї в Пардубіцях ся тоту підпору не подарило (затля) здобыти.
Здасть ся тыж, же за евентуалну підпору лідры нового конґресу поважують лем представителїв Руськой федерації, чім ся одлишують, наприклад, од погляду словеньскых Русинів, котры будучность Підкарпатьской Руси видять в рамках середнё-
европского простору а ідеї навернутя той бывшой чеськословеньской провінції до граніць помыселно-го Угорьска в духу гесла: „При Ясинї кінчіть западна Европа.“ А тыж треба повісти, же без підпоры днешнёй Европской унії і США важны розговоры о судьбі (а тыж може о узнаню самостатного Підкарпатя) наісто ся не зачнуть. Так істо є важне, жебы офіціалным языком такых
конґресовых засїдань быв язык русиньскый а лідры до будучность жебы мали інтерес кодіфіковати сучасный русиньскый язык, котрым говорять Русины днешнёго Підкарпатя. Думка кодіфікації карпаторуського языка з половины 20. стороча ся  здасть быти в днешнїй добі великым кроком назад. До школ на Підкарпатю треба безусловно завести сучасный русиньскый язык! Так істо ся вказує, же про здобытя реалной підпоры векшыны жытелїв бывшой Підкарпатьской Руси (Русинів, Українцїв, Мадярів, Словаків, Русів і далшых) ся тот конґрес мав одбыти на Підкарпатю (наприклад, із погляду історії в смутно прославленім Хустї) як фронталный зачаток снажінь з цілём узнати Русинів на Українї як окрему народность і здо-
быти народностну самосправу, причім не є вылучена ани леґітімна пожадавка перетворїня Україны на федерацію з узнанём русиньской автономії в Закарпатьскій области Україны, котра мать вшыткы історічно-політічны передусловія про таке рїшіня. Або треба радікалне рїшіня, а то взник незалежного штату Підкарпатя (Podkarpatsko) подля моделу дакотрого з малых европскых штатів, як, наприклад, Данії або недалекой Естонії. (І многы Словаци на выходї Словакії розумлять тоты снажіня і
підпорують рух за нове Підкарпатя.) Послїднїм слабшым елементом пардубіцького конґресу была неучасть воджатаїв даного руху: о.Димитрія Сидора, Михайла Алмашія і „тїнёвого премєр-міністра“ Підкарпатьской Руси Петра Ґецка. Без участи тых людей не мож наповно розбігнути роботу конґресу, і кідь неучасть є даколи веце як участь...
Великым позітівум мож але видїти в тім, же представителї новоконштітуованого конґресу мають інтерес рїшати неедобру позіцію ґрекокатольцьикой церькви „sui iuris“ русиньской у Мукачовскій єпархії, з котрой ся поступно вытрачать в богослужбах старославяньскый язык і священици уж у векшынї говорять по україньскы. Тот тренд треба заставити, і Русинам на Підкарпатю треба вытворити такы набоженьско-културны условія, якы мали в часї владыкы Теодора Ромжы. Подля прикладу словеньскых
Русинів ся тыж і з Підкарпатя приправує делеґація, котра хоче навщівити Святого Отця у Ватіканї. В церьковнім вопросї бы ся мали споїти, і свої пожадавкы бы мали Русины зо Словеньска і Підкарпатя предъявити наступникови св. Петра вєдно.
Зістає лем вірити, же 10-членна делеґація із Підкарпатьской Руси, котра є приправлена попутовати на юбілейный, 10. Світовый конґрес Русинів (буде 4. – 7. юна 2009 у Сербії і Хорватії), буде діпломатічна, не прийде з цілём буряти то, што
ся выбудовало, але здобуде підпору про далшы уважливы крокы (і політічны), котры поведуть к рїшіню леґітімных жадань дотеперь штатнов політіков незасімілованых жытелїв Підкарпатя (Мадярів, Русів, Ромів ці Словаків), якы треба
взяти тыж до увагы. На Підкарпатьскій Руси все жыли і жыють тыж представителї іншых народностей а і з їх представителями треба говорити о евентуалнім політічнім прямованю того реґіону. Наприклад, таке Мадярьско може до дїла прінціпіално
проговорити...
Текст і фоткы: Мґр. Петро КРАЙНЯК, Пряшів
П р о ґ ра м
10. Світового конґресу Русинів
у Руськім Керестурї (Сербія) і Петровцях
(Хорватія) 4. – 7. юна 2009
Четверь, 4. 6. 2009:
13.00 – 14.00 – Приход участників конґресу, привитаня в Домі културы
у Руськім Керестурї на Войводинї
14.00 – 15.00 – Обід участників конґресу в рештаврації „Русалка“
15.00 – 18.00 – Уквартелёваня і одпочінок в Руськім Керестурї, Кулї і
Вербасї
18.30 – Отворїня у школї в Руськім Керестурї выставкы 30
найвызначнїшых Русинів світа
19.00 – Отворїня выставкы образів русиньскых авторів у домі
културы
19.30 – Выступлїня РНТ Петра Різнїча Дядї в домі културы
20.30 – Вечеря в рештаврації „Русалка“, выступлїня „Руского орхестру“
21.30 – Стрїча з русиньскыма поетами і писателями
Пятніця, 5. 6. 2009:
7.00 – 8.00 – Утрення у Катедралнім храмі св. Миколая у Руськім Керестурї
8.00 – 9.00 – Фрыштик на місцї уквартелёваня
9.30 – Отворїня выставкы книжок і выдань НВУ „Руске слово“
10.00 – Святочне отворїня і 1. пленарне засїданя 10. Світового конґресу Русинів у великій
салї дому културы
13.00 – 14.30 – Обід участників конґресу в рештаврації „Русалка“ у Рускім Керестурї
14.30 – 16.00 – Презентація книжкы проф. Др. П. Р. Маґочія „Народ нїодкадз“, выданой в
языку войводиньскых Русинів
16.00 – 19.00 – Робота делеґатів конґресу в комісіях (културній, освітній, iсторічній, літературній,
духовній, економічній) і засїданя 4. Світового форуму русиньской молодежи у будин-
ку ґімназії
19.30 – Переданя Премії Александра Духновіча за русиньску літературу за рік 2008 і кон-
церт музично-фоклорного ансамблю Дому културы в Руськім Керестурї
20.30 – Вечеря у рештаврації „Русалка“ з выступлїнём „Руского орхестру“
21.30 – Выступлїня вызначных русиньскых співачок у рештаврації „Русалка“
Субота, 6. 6. 2009:
7.00 – 8.00 – Утрення у Катедралнім храмі св. Миколая
8.00 – 9.00 – Фрыштик у місцї уквартелёваня
9.00 – Сполочный одход участників конґресу до Петровцїв
10.30 –11.00 – Приход участників конґресу до Петровцїв у Хорватії,
11.00 – 14.00 – 2. пленарне засїданя конґресу в домі културы
14.00 – 15.00 – обід участників конґресу в салї „Соколана“, выступлїня „Руского орхестру“
15.00 – 16.00 – презентація книжкы в хортватьскім языку проф. Др. П. Р. Маґочія „Narod niotkuda“
в домі културы
16.00 – 17.00 – културный проґрам – выступлїня школярів, котры ся учать предмет Русиньскый
язык і култура, а то з основных школ Антуана Бауера у Вуковарї, Петровцїв, Чаков-
цїв, Миклошевцїв у домі културы
17.00 – 17.30 – навщіва ґрекокатолицькой церькви в Петровцях
17.30 – 18.30 – навщіва ОШ у Петровцях і отворїня выставкы русиньскых авторів із Хорватії, міджі-
народна стріча учітелїв русиньского языка, поетів і писателїв і участників Світового
форуму русиньской молодежи, навщіва Етноґрафічной збіркы у Петровцях
18.30 – 19.30 – вечеря участників конґресу у салї „Соколана“, выступлїня „Руского орхестру“
19.30 – 21.00 – културно-умелецькый проґрам у домі културы, в якім ся представлять: КУД „Якім
Говля“ із Міклошевцїв, ГКМД „Дунай“ із Вуковару, „Руснак“ Дружство Русинів у Хор-
ватії
21.00 – 22.00 – вольна бісїда в салї „Соколана“ і выступлїня „Руского орхестру
22.00 – Навернутя до Руського Керестура
Недїля, 7. 6. 2009:
8.00 – 9.00 – Фрыштик у місцї уквартелёваня
9.00 – 10.00 – Стрїча з кір. Др. Ґеорґіём Джуджаром, апостольскым екзархом Ґрекокатолицькой
церькви в Сербії і Чорній Горї, і Славком Оросом, председом Народной рады Русинів
у Сербії в Домі харіты і Катедралнім храмі св. Миколая
10.00 – 13.00 – 3. пленарне засїданя, вольбы новой Світовой рады Русинів, 1. засїданя новой СРР
і вольбы председы СРР, приятя резолуції і закінчіня конґресу
13.00 – 14.00 – Обід у рештаврації „Русалка“
14.00 – 15.00 – Выпроваджіня участників конґресу

Журнал Народны новинкы, ч.17-20, 13.мая 2009


Subscribe

  • Post a new comment

    Error

    Anonymous comments are disabled in this journal

    default userpic

    Your IP address will be recorded 

  • 0 comments