podkarpatrus (podkarpatrus) wrote,
podkarpatrus
podkarpatrus

Мнение русина из Сербии Мирослава Силади.


Мено Русин визначує окремне чувство историйного идентитету. Цо зме, етнїчна ґрупа, народ чи нация? Нє таке барз важне. Ми людзе котрих повязує заєднїцки язик, чувство припадносци, култура, традиция и др. Нємаме свою националну државу, алє ю нє маю анї Шкоти и Велшанє у Велькей Британиї, Бретонци и Корзиканци у Францускей, Каталонци и Галичанє у Шпаниї.
Нациї ше нє можу стваряц штучно. Нацию твори сам народ през вики, а вираз постояня то його самосвидомосц.
По найсучаснєйших виглєдованйох УНЕСК-а, Совиту Европи, Европскей униї и других медзинародних орґанизацийох, найважнєйши мултикултурализам за ровноправни диялоґ розличних нацийох. Вон почина зоз очуваньом националного и културного идентитету и борби процив шицких фурмох асимилациї и дискриминациї. Єднакосц людзох темелї ше на єднакосци права на достоїнство, на окремносц, право етнїчних и националних заєднїцох на самоопредзелєнє.
Так и Русини, котри свойо мено чуваю вецей як 1000 роки, маю право на самоопредзелєнє, на свой етнїчни идентитет, без огляду на державлянство або асимилацийни намаганя политичарох и поєдинцох. Етнїчни идентитет то дацо цо нїхто нє може дац анї вжац.
Политични обставини у швеце нєшка ше меняю, так тераз понад шицких правох положене право ЧЛОВЕКА. Положене є понад державного суверенитету. До фундаменталних чловекових правох спада и националне опредзелєнє. Тото право вихасновали и косовски Албанци та преглашели свою републику. На основи того преседану и Подкарпатски Русини достали правну можлївосц же би преглашели свою републику, формовали Владу и одпочали активносци на медзинародним припознаваню.

З другого боку, то постава барз шлїски терен бо, як цо ми Сербиї добре знаме, така робота може одвесц аж и до прелїваня креви. Ми, войводянски руснаци, можеме дац явну потримовку русином подкарпатя алє ше то може претолмачиц и як мишанє до нукашнїх обставинох другей жеми. Найменєй цо можеме робиц то потримовка у тим змислу же би их, голєм ми, нє оптужовали и оградзовали ше од нїх. Вони сами достаточно мудри и свидоми же можу сами принєсц правилни одлуки.

З трецого боку-мушиме думац и на то же як вони буду патриц на нас кед, на концу, витворя нєзависну Републику Подкарпатску Рус а ми ше од нїх оградзовали и осудзовали їх поступки. Як ше ми будземе чувствовац кед вони витворя свою, а самим тим и нашу, державу за цо им ми нє дали потримовку або зме их аж осудзовали.

З штвартого боку, можебуц же и вони дакус иритираю Америку и Евросоюз зоз своїм указованьом окремних симпатийох спрам Москви, а знаме же одношеня Америки и Европи зоз Русю ище фше на досц нїзким уровню. Нєсцем повесц же им то гришка алє у таких политичних обставинох у яких вони мушели би мац вецей вибалансирани становиска, голєм тоти цо их явно висловюю. Одношеня України и Росиї тиж на барз нїским уровню, окреме пре Чарноморску флоту и транзит ґазу до Европи. Тоти нєскладаня можу буц причина пре котру Москва можебуц будзе потримовац сепаратистични намаганя у Подкарпатю. Шицки знаме же Америка потримує актуелного предсидателя Ющенка а Европа, кельо ґод сцела буц шлєбодна, патри и слуха цо дума Америка. Самим тим глєданє помоци од дакого кого покус иритираш дава менши ефекти. Шицким подкарпатским русином потримовка Москви значна и я розумим їх подзековносц. Будзе як будзе алє думам же би мушели вецей уваги обрациц на Европу. Потримовка Русиї значна алє о конєчним ришеню нє пресудзи. З другого боку патрене, може ше повесц и же вони уш барз длуго були толерантни и тактични и же су вецей нє у станю чекац, чекац, чекац ...
Час преходзи, асимилация и политика робя свойо. Зачувац национални идентитет лєм зоз писню и танцом барз чешко. Єдна од заувагох Шветовей Ради РРЛ Подкарпатским русином то же ше почали занїмац зоз политику. Чи ше може охранїц национални идентитет без хаснованя политики. Убедзени сом же нє.
Велї други народи у борби за свою самостойносц подношели вимоги жемом у котрих жили. Случовало ше так же держава котрей була упуцена вимога нє реаґовала або одцаговала зоз одвитом, виявйовала же нєт нїч од тих вимогох. На концу ше до цалей ситуациї умишала медзинародна заєднїца. Кед ше умиша медзинародна заєднїца вец обично держава котра нєсцела дац МАЛО на концу да ШИЦКО, односно вельо вецей од тоґо цо ше на початку вимагало.
Подкарпатє би мушело буц у фокусу наших медийох у Сербиї бо у питаню нашо людзе, нашо браца и шестри. Особнє може хто як сце, дац потримовку або нє (я особнє им давам потримовку), Русински орґани и орґанизациї у Сербиї муша остац, голєм, на уровню нєосудзованя а медиї муша давац цалосни информациї и то без було яких коментарох. Ми сами достаточно мудри и свидоми же нам анї нє треба дахто же би нам толмачел.

10. Шветови Конґрес Русинох/Руснацох/Лемкох
На схадзки Шветовей Ради половком фебруара 2009. року у Прешове принєшена одлука же би ше од официйного Києва вимагало же би на попису жительства у України 2011 року була уключена и рубрика РУСИН. Тота одлука вошла и до заключеньох 10. Конґреса Русинох /Руснацох/Лемкох. То барз добре алє там ситуация вельо компликованша та ми то випатра лєм як оддальованє и як пробованє загашиц вельки огень зоз купаком. Цо будземе робиц по 2011 рок? Пошлєме писмо Влади и Предсидательови України и вони ше так престраша же такой припознаю Русинох за окремни народ! Розуми ше же нє. То им будзе сиґнал же маю ище скоро два роки робиц на асимилациї и охудньовню и так худобного народу, же маю ище скоро два роки прицискац на каждого хто ше одшмелї явно повесц же є Русин.
Шветова Рада РРЛ муши превжац на себе обовязку провадзиц стан на Подкарпатю и оштро реаґовац на кажди напад на було котру Русинску орґанизацию або було котрого члена Русинскей орґанизациї.
Єден од основних задаткох ШР РРЛ муши буц и контактованє Европского Парламенту и його комисиї за национални меншини. Обвисцовац тоту комисию о уровню и витворйованю правох Русинского народа у шицких жемох дзе жию.
Шветова Рада РРЛ муши провадзиц стан Русинского положеня и у других жемох и тиж такой реаґовац на було яки прициски або намаганя потупйованя права на национални идентитет. Ту фшелїяк думам и на нас у Войводини и на намаганя Союза Русинох Українцох знїщиц нашу националну свидомосц, знїщиц нашо историйне мено, пременїц историю. Пре читачох форуму мушим надпомнуц же у Сербиї урядово припознати и Русини и Українци як окремни народи.
Цилї дїйствованя Союзу Русинох Українцох (обачели сце же нє пише Союз Русинох и Українцох?) можу ше добре видзиц у їх статуту дзе ше у першим члену, став 2 наводзи: ” До союзу ше удружую гражданє и орґанизациї котри витворюю цилї и задатки у обласци просвити, образованя, язика, литератури, науки, уметносци, култури и духовней творчосци русинскей українскей народносци.” Самим тим неґира иснованє Русинох як окренмого народа котри припознати у шицких жемох дзе жию окрем у України. Коло того потенцира ше назва Русин Українєц цо як народ не иснує и нє може исновац. Лєбо ши Русин лєбо Українєц, обидва нараз нє може ше буц. Як би Шкоти реаґовали кед би дахто формовал здруженє и наволал го Союз Шкотох Енґлезох и почал твердзиц же Шкоти нє Шкоти алє Енґлези и же їх матична жем Енґлеска.

Цо повесц на концу? Ви сами мушице вибориц свойо права а ми Вам даваме потримовку за кажду мирну, нєнасилствену и демократску акцию. Же би зме Вас могли потримовац мушиме мац информациї. Правдиви информациї. Сцигую нам рижни информациї – у єдних Сойм и людзе котри го водза робя праву роботу а по других Народна Рада Русинох Закарпатя орґанизация котра водзи напредок. Пре то Вас модлїм посилайце нам информациї же би зме знали як реаґовац.
У завершней фази виробок веб сайту Шветового Конґресу Русинох та и то будзе место дзе сце ше годни оглашиц. Мушим надпомнуц же ме квалификациї як цо аґент , шпиюн , зраднїк и подобне вообще нє интересую. Ту у нас, у Сербиї, уж скоро 30 роки тирваю политични битки и тоти термини були барз вельо хасновани.


Мирослав Силадї
Врбас
Сербия

САЙТ ПОДКАРПАТСКАЯ РУСЬ

Subscribe

  • Post a new comment

    Error

    Anonymous comments are disabled in this journal

    default userpic

    Your IP address will be recorded 

  • 0 comments